Закінчила свою роботу Науково-практична конференція з міжнародною участю «ДСТУ EN ISO 15189:2015 – дорожня карта якості лабораторних досліджень», яка проводилася 19-20 жовтня 2016 року Всеукраїнською асоціацією клінічної хімії та лабораторної медицини, Національною медичною академією післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Технічним комітетом стандартизації 166 «Клінічні лабораторні дослідження та системи для діагностики in vitro» та Українським товариством клінічної лабораторної діагностики, за сприяння Міністерства охорони здоров’я України. В роботі Конференції взяли участь понад 800 фахівців в галузі лабораторної діагностики.
На Конференції були представлені доповіді, присвячені досвіду впровадження вимог ДСТУ EN ISO 15189:2015 «Медичні лабораторії. Вимоги до якості та компетентності», як в Україні так і за кордоном, зокрема у Німеччині. Зокрема, зав. ЦКДЛ КЗ КОР “Київська обласна клінічна лікарня” Лідія Продусевич поділилася досвідом поступового впровадження вимог ISO 15189 в роботу свого підрозділу з метою постійного покращення результатів його діяльності.
Радник з питань лабораторної діагностики Центрів контролю та профілактики захворювань (CDC) в Україні Маріанна Азарскова поділилася досвідом допомоги CDC у підготовці до акредитації медичних лабораторій у країнах з обмеженими ресурсами, а також розповіла про існуючі міжнародні інструменти впровадження систем менеджменту якості в медичних лабораторіях країн з низьким і середнім рівнем доходів населення.
Відповідальний секретар ТК 166 «Клінічні лабораторні дослідження та системи для діагностики in vitro» Дмитро Шахнін піддав критиці застарілий та некоректний підхід до впровадження системи забезпечення якості в практику медичних лабораторій України, відображений в Наказі МОЗ України від 01.10.2015 р. № 644 «Про затвердження Концепції системи менеджменту якості в медичних лабораторіях України у відповідності до вимог міжнародних стандартів та Плану заходів щодо її реалізації». Він також представив на обговорення проект поетапного впровадження ДСТУ EN ISO 15189 в практику медичних лабораторій України, заснований на підході програми LQMS-SIP, що впроваджується в теперішній час у країнах Карибського басейну.
Окрему увагу було присвячено метрологічним аспектам, зокрема точності вимірювань. Доц. каф. судово-медичної токсикології та клінічної біохімії ХМАПО Володимир Проценко розповів про метрологічну складову ДСТУ EN ISO 15189:2015, яку більш детально викладено в інших національних стандартах, зокрема в ДСТУ EN ISO 17511:2015 «Медичні вироби для діагностики in vitro. Вимірювання величин у біологічних пробах. Метрологічна простежуваність значень, приписаних калібраторам і контрольним матеріалам», а також про необхідність встановлення національних референтних інтервалів та вимог до точності результатів клінічних лабораторних досліджень.
Також було приділено увагу питанням використання аудитів в діяльності медичних лабораторій та протиріччя між вимогами існуючого законодавства та міжнародного стандарту. Асист. каф. клінічної лабораторної діагностики НМАПО Ірина Танасійчук доповіла про особливості національного нормативного забезпечення процесу документообігу в медичних лабораторіях та про користь проведення внутрішніх аудитів для постійного покращення якості результатів клінічних лабораторних досліджень.
Загалом, Конференція висвітлила основні моменти, зокрема необхідність врахування вимог інших документів, в т.ч. національних стандартів, на які треба звернути увагу під час впровадження системи забезпечення якості лабораторних досліджень, а також надала можливість обговорити оптимальну послідовність впровадження вимог ДСТУ EN ISO 15189:2015, як шлях покращення результатів досліджень в медичних лабораторіях України.
В рамках Конференції відбулися Загальні Збори Всеукраїнської асоціації клінічної хімії та лабораторної медицини та З’їзд Українського товариства клінічної лабораторної діагностики, на яких було прийнято рішення про приєднання Товариства до Асоціації. Це рішення обумовлено необхідністю створення кращих умов для співпраці та підвищення кваліфікаційного рівня всіх фахівців галузі та сприяння проведенню системної роботи у проектах щодо розбудови галузі лабораторної медицини, як на національному, так і на міжнародному рівнях.
