![[:ru]Проценко [:ua]Проценко [:en]Protsenko [:ru]Владимир [:ua]Володимир [:en]Volodymyr](https://acclmu.org.ua/wp-content/uploads/2016/07/Procenko-80x80.jpg){kind=avatar}
Рішенням спільного засідання уповноважених представників НАМН України, НУОЗ України імені П. Л. Шупика, ГС «Української федерації професійних медичних об’єднань», МОЗ України, наукових установ, закладів освіти, підприємств (роботодавців) та об’єднань профспілок, у вересні 2023 р. було створено Галузеву раду з розроблення професійних стандартів у сфері охорони здоров’я.
Наказом Галузевої ради від 08 лютого 2024 р. створена робоча група з метою розроблення проєкту професійного стандарту за професією 2229.2 «Лікар-лаборант з клінічної біохімії».
Головою робочої групи на першому засіданні робочої групи 02 травня 2024 р. був обраний Проценко В.М.
Наразі, робочою групою напрацьовано:
- Відповідні до визначених трудових функцій і компетентностей результати навчання (Знання, Уміння/навички, Комунікація, Відповідальність і автономія, Таблиці 1-10);
- Додатки до проєкту профстандарту.
Запрошуємо до конструктивного обговорення та будемо вдячні за слушні коментарі.
Валентина Леміш
��Ħ�� ��������� 17th, 2024 at 18:44
Коментар до перекладу Списку C: Методи та аналізи
Добрий день!
Беручи до уваги першоджерело Сhemical Pathology Trainee Handbook (RCPA, 2024), дозвольте лишити коментарі. У контексті перекладу Списку C хочу звернути увагу на важливість узгодженості у використанні термінів. Зокрема:
1. Переклад слова “Techniques”:
Слово “Techniques” можна перекласти як “техніки” або як “методи”, але важливо обрати один варіант перекладу і дотримуватися його у всьому тексті.
– якщо ми перекладаємо “Techniques” як “методи”, то цей термін слід використовувати послідовно і в заголовках, і в ОПИСАХ списків.
– якщо ж ми обираємо переклад “техніки”, то слід використовувати його всюди. Це підкреслить інструментальний і процедурний характер описуваних процесів, зосереджуючи увагу на технології, обладнанні та принципах роботи. У такому разі заголовок варто змінити на “Список C: Техніки та аналізи”. “Методи” мають ширший зміст і можуть створити враження, що йдеться про концептуальні підходи, а не конкретні технології чи технічні процедури.”Техніки” акцентують увагу саме на використанні обладнання, інструментів та інструментальних принципів роботи.
2. Переклад слова “Troubleshooting”:
Слово “Troubleshooting” слід перекладати як “пошук і усунення несправностей”, оскільки цей термін більш точно передає суть процесу в технічному контексті. Важливо уникати перекладу як “вирішення проблем”, оскільки це надто загальний термін і не передає конкретного характеру дій, пов’язаних з технічним обслуговуванням чи діагностикою несправностей.
3. Переклад слова “Applications”:
Слово “Applications” у цьому контексті краще перекладати як “застосування”, оскільки йдеться про практичне використання певної техніки чи методу в лабораторії хімічної патології. Використання перекладу “додатки” є неправильним у цьому випадку, оскільки воно не відповідає змісту тексту.
4. Переклад “Blood gas analysis”:
Слід перекладати як “аналіз газів крові”, а не “газовий аналіз крові”, для точності.
5. Переклад слова “Interferences”:
Слово “Interferences” доцільно залишити як “інтерференції”, оскільки це загальноприйнятий термін у лабораторній практиці, що зрозумілий для спеціалістів. Використання перекладу як “перешкоди” може викликати плутанину та не відобразити суті явища.
6. Переклад “Point of care technology”:
Найкраще перекладати як “технології аналізу в місцях надання допомоги (лікування)” або “технології аналізу біля пацієнта”, уникаючи терміна “точкова технологія догляду”.
7. Додаткові уточнення з англійського тексту:
* “Acute phase reactants”: краще перекладати як “маркери гострої фази” або “гострофазові маркери”, а не “реактиви чи реактанти”.
* “Bone turnover markers”: рекомендовано використовувати “маркери ремоделювання кісткової тканини”, який часто застосовується у медичних текстах..
* “Urine free light chains”: переклад “сеча без світла ланцюги” є неправильним. Слід перекласти як “вільні легкі ланцюги у сечі”.
* “Ethanol (pharmacokinetics, modes of testing for ethanol misuse)”: переклад можна спростити до “етанол (фармакокінетика, методи виявлення зловживання)”.
* Переклад “Імуноглобуліни G, M, A, в т.ч. електрофорез та імунофіксація, сеча без світла ланцюги, імуноглобулін ЦСЖ” варто змінити на “Імуноглобуліни G, M, A, включаючи електрофорез, імунофіксацію, вільні легкі ланцюги у сечі та імуноглобуліни спинномозкової рідини” для точності.
* “Neuroblastoma in paediatrics”: уточнення — “нейробластома у дітей (гомованілінова кислота, ванілілмигдалева кислота)”.
* “Phosphate”: замінити переклад “фосфатні” на “фосфати”.
* “Paracetamol assays and interpretation”: переклад “аналізи на парацетамол та їх інтерпретація”, щоб уникнути стилістичних неточностей.
Ще пару питань та коментарів
1. Питання щодо імунологічних методів та імунохімічних тестів:
Чи входить метод ІФА (імуноферментний аналіз) до переліку імунологічних методів або імунохімічних тестів? Якщо так, то чи може біохімік виконувати такі дослідження? Це питання виникає у зв’язку з тим, що у списку необхідних компетенцій згадуються знання методу імунологічного аналізу або імунохімічного аналізу.
2. Питання щодо валідації результатів клінічним біохіміком:
Якщо на лікаря з клінічної біохімії покладена відповідальність за валідацію результатів, то чи має він право валідувати лише ті аналізи, які відносяться до біохімії? Чи може він валідувати дослідження з інших сфер? Наприклад:
* Якщо я лікар і маю спеціалізацію з клінічної біохімії, чи означає це, що я можу валідувати лише біохімічні тести? А якщо тест ІФА або загальний аналіз сечі (ЗАС) не входить у біохімічний розділ, то я не можу їх валідувати?
* Чи лікар із загальною спеціалізацією “лабораторна діагностика” не має права валідувати біохімічні тести, адже вони ніби належать до іншого напрямку?
3. Уточнення щодо медичної валідації:
Якщо ми говоримо про медичну валідацію, то варто зазначити, що лікарі вивчають усі системи організму людини і як ніхто інший розуміють фізіологію та патофізіологію у всіх сферах. Тому питання про обмеження права валідувати результати тільки певними категоріями аналізів (наприклад, лише біохімічними) викликає сумніви. Як це регулюється, і чи не має бути медична валідація універсальною для лікаря незалежно від спеціалізації аналізів?