Проєкт профстандарту «Лікар – лаборант з клінічної біохімії»

1 Comment

1. 

   Валентина Леміш

   Sunday November 17th, 2024 at 06:44 PM

   Коментар до перекладу Списку C: Методи та аналізи

   Добрий день!

   Беручи до уваги першоджерело Сhemical Pathology Trainee Handbook (RCPA, 2024), дозвольте лишити коментарі. У контексті перекладу Списку C хочу звернути увагу на важливість узгодженості у використанні термінів. Зокрема:

   1. Переклад слова “Techniques”:
   Слово “Techniques” можна перекласти як “техніки” або як “методи”, але важливо обрати один варіант перекладу і дотримуватися його у всьому тексті.
   – якщо ми перекладаємо “Techniques” як “методи”, то цей термін слід використовувати послідовно і в заголовках, і в ОПИСАХ списків.
   – якщо ж ми обираємо переклад “техніки”, то слід використовувати його всюди. Це підкреслить інструментальний і процедурний характер описуваних процесів, зосереджуючи увагу на технології, обладнанні та принципах роботи. У такому разі заголовок варто змінити на “Список C: Техніки та аналізи”. “Методи” мають ширший зміст і можуть створити враження, що йдеться про концептуальні підходи, а не конкретні технології чи технічні процедури.”Техніки” акцентують увагу саме на використанні обладнання, інструментів та інструментальних принципів роботи.

   2. Переклад слова “Troubleshooting”:
   Слово “Troubleshooting” слід перекладати як “пошук і усунення несправностей”, оскільки цей термін більш точно передає суть процесу в технічному контексті. Важливо уникати перекладу як “вирішення проблем”, оскільки це надто загальний термін і не передає конкретного характеру дій, пов’язаних з технічним обслуговуванням чи діагностикою несправностей.

   3. Переклад слова “Applications”:
   Слово “Applications” у цьому контексті краще перекладати як “застосування”, оскільки йдеться про практичне використання певної техніки чи методу в лабораторії хімічної патології. Використання перекладу “додатки” є неправильним у цьому випадку, оскільки воно не відповідає змісту тексту.

   4. Переклад “Blood gas analysis”:
   Слід перекладати як “аналіз газів крові”, а не “газовий аналіз крові”, для точності.

   5. Переклад слова “Interferences”:
   Слово “Interferences” доцільно залишити як “інтерференції”, оскільки це загальноприйнятий термін у лабораторній практиці, що зрозумілий для спеціалістів. Використання перекладу як “перешкоди” може викликати плутанину та не відобразити суті явища.

   6. Переклад “Point of care technology”:
   Найкраще перекладати як “технології аналізу в місцях надання допомоги (лікування)” або “технології аналізу біля пацієнта”, уникаючи терміна “точкова технологія догляду”.

   7. Додаткові уточнення з англійського тексту:
   * “Acute phase reactants”: краще перекладати як “маркери гострої фази” або “гострофазові маркери”, а не “реактиви чи реактанти”.
   * “Bone turnover markers”: рекомендовано використовувати “маркери ремоделювання кісткової тканини”, який часто застосовується у медичних текстах..
   * “Urine free light chains”: переклад “сеча без світла ланцюги” є неправильним. Слід перекласти як “вільні легкі ланцюги у сечі”.
   * “Ethanol (pharmacokinetics, modes of testing for ethanol misuse)”: переклад можна спростити до “етанол (фармакокінетика, методи виявлення зловживання)”.
   * Переклад “Імуноглобуліни G, M, A, в т.ч. електрофорез та імунофіксація, сеча без світла ланцюги, імуноглобулін ЦСЖ” варто змінити на “Імуноглобуліни G, M, A, включаючи електрофорез, імунофіксацію, вільні легкі ланцюги у сечі та імуноглобуліни спинномозкової рідини” для точності.
   * “Neuroblastoma in paediatrics”: уточнення — “нейробластома у дітей (гомованілінова кислота, ванілілмигдалева кислота)”.
   * “Phosphate”: замінити переклад “фосфатні” на “фосфати”.
   * “Paracetamol assays and interpretation”: переклад “аналізи на парацетамол та їх інтерпретація”, щоб уникнути стилістичних неточностей.

   Ще пару питань та коментарів
   1. Питання щодо імунологічних методів та імунохімічних тестів:
   Чи входить метод ІФА (імуноферментний аналіз) до переліку імунологічних методів або імунохімічних тестів? Якщо так, то чи може біохімік виконувати такі дослідження? Це питання виникає у зв’язку з тим, що у списку необхідних компетенцій згадуються знання методу імунологічного аналізу або імунохімічного аналізу.

   2. Питання щодо валідації результатів клінічним біохіміком:
   Якщо на лікаря з клінічної біохімії покладена відповідальність за валідацію результатів, то чи має він право валідувати лише ті аналізи, які відносяться до біохімії? Чи може він валідувати дослідження з інших сфер? Наприклад:

   * Якщо я лікар і маю спеціалізацію з клінічної біохімії, чи означає це, що я можу валідувати лише біохімічні тести? А якщо тест ІФА або загальний аналіз сечі (ЗАС) не входить у біохімічний розділ, то я не можу їх валідувати?
   * Чи лікар із загальною спеціалізацією “лабораторна діагностика” не має права валідувати біохімічні тести, адже вони ніби належать до іншого напрямку?
   3. Уточнення щодо медичної валідації:
   Якщо ми говоримо про медичну валідацію, то варто зазначити, що лікарі вивчають усі системи організму людини і як ніхто інший розуміють фізіологію та патофізіологію у всіх сферах. Тому питання про обмеження права валідувати результати тільки певними категоріями аналізів (наприклад, лише біохімічними) викликає сумніви. Як це регулюється, і чи не має бути медична валідація універсальною для лікаря незалежно від спеціалізації аналізів?

   Reply