Новини галузі

Любов Леонтіївна Громашевська. Некролог

Gromashevsyka Lyubov Leontiivna

21 квітня 2009 року відійшла у вічність Любов Леонтіївна Громашевська – відомий вчений, Заслужений діяч науки України, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премії імені А.В. Палладіна Національної Академії наук України.

Любов Леонтіївна Громашевська
народилась 1922 року на Вінничині. Середню школу закінчила в Луганську, після цього вступила на лікувальний факультет Київського медичного інституту, котрий закінчила з відзнакою в Челябинську. У 1943 році була направлена в цільову аспірантуру II Московського медичного інституту на кафедру біохімії, яку в тот час очолював видатний вчений С.Я. Капланський. Після свого повернення назад у Київ Любов Леонтіївна працювала на кафедрі біохімії Київського медичного інституту.

З 1949 року працвала в Інституті інфекційних хвороб, а після об’єднання цього інституту з Інститутом епідеміології, мікробіології та паразитології – в  об’єднанному Інституті епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського АМН України. На протязі усієї роботи в інституті вона керувала лабораторією біохімії, клінічної біохімії.

З 1946 року Л.Л. Громашевська була тісно пов’язана з Інститутом біохімії АН України, багато років входила до його вченої ради, редколегії “Українського біохімічного журналу”, до складу ряду проблемних комісій, оргкомітетів конференцій і з’їздів. Брала участь у організації конференцій “Ферменти у народному господарстві та медицині”, “Біохімія – медицині”. У 1949 році Любові Леонтіївні присуджена вчена ступінь кандидата медичних наук за фахом “біохімія”, у 1961 році – доктора медичних наук за фахом “біохімія”, у 1963 році – вчене звання професора і у 1983 році – звання Заслуженого діяча науки України.

За розробку теоретичних засад медичної ензимології та втілення її методів в клініку у 1987 році Л.Л. Громашевській присуджена Державна премія в галузі науки і техніки. За серію робіт “Регуляція біохімічних процесів у нормі та патології” у 2001 році їй присуджена премія імені А.В. Палладіна Національної Академії наук України.

Л.Л. Громашевська є автором 311 наукових робіт (в тому числі 15 монографічних видань), 6 монографій, багатьох раціонализаторських пропозицій, методичних рекомендацій, має авторські свідоцтва, нагорождена медаллю “Винахідник СРСР”. Під її керівництвом розроблено і модифіковано багато різноманітних методів біохімічних досліджень у біологічних рідинах людини; розроблені різні моделі уражень печінки: гострого та хронічного гепатитів, цирозу, її денервації, екстирпації частини иабо всього органу, перев’язки або перерізки жовчної протоки (на дрібних тваринах).

Л.Л. Громашевська зробила великий вклад у становлення і розвиток клінічної біохімії як науки. Головним напрямком її досліджень було експериментальне та клінічне вивчення (на клітковому, субклітковому, молекулярному рівнях) біохімічних зрушень в организмі при різних патологічних станах і при застосуванні лікарських препаратів – хіміотерапевтичних (антибіотиків), гормонів і т.п. Важливе місце займали дослідження гострих та хронічних захворювань внутрішніх органів, зокрема ураження печінки – неінфекційного та інфекційного генезу, гепатиту як моноінфекції та змішаних форм як різних гепатитів, так і гепатитів з іншими інфекціями, перебігу хвороби у людей з попереднім ураженням печінки (при наркоманії, алкоголізмі, у хворих з різною хронічною соматичною патологією).

Багаторічні дослідження у гематології дозволили встановити:
– значення окремих біохімічних показників у сироватці крові та інших біологічних рідинах для діагностики, оцінки перебігу хвороби, прогнозування її наслідків, оцінки ефективності лікування;
– критерії, які дозволяють по зрушенням у сироватці крові оцінити характер та ступінь ураження печінки на клітинному та субклітинному рівні або проводити “біохімічну біопсію” печінки без застосування пункційної біопсії. Останнє має особливе значення у наші часи в період значного підвищення захворюваності на гепатит С;
– роль порушень метаболічних процесів у хворих на гепатит у розвитку поліорганної патології, зокрема “гепатогенної міокардіодистрофії”, уражень
жовчовивідних шляхів та ін.

Л.Л. Громашевська розробила концепцію “метаболічної інтоксикації”, яка розглядає інтоксикаційний синдром, супроводжуючий різні патологічні стани, у зв’язку з порушенням обміну речовин та накопиченням в організмі нормальних метаболітів, проміжних та кінцевих продуктів їх обміну, а також появленням ненормальних метаболітів. Тобто “метаболічна інтоксикація”, за думкою Л.Л. Громашевської, є патогенетичним фактором у розвитку поліорганної патології.

Важливе значення мають її дослідження при патології кишечника, у яких показано, що під маскою інфекційних захворювань з нерозпізнаною етіологією ховаються метаболічні порушення, які є основою хвороби; дослідження при менінгітах присвячені диференційній діагностиці вірусного та бактеріального генезу.

Чільне місце в роботі Л.Л. Громашевській займали ензимологічні дослідження: розробка методів визначення активності ферментів у різних біологічних рідинах організму, вивчення у них активності ферментів з різною внутрішньоклітинною локалізацією, ізоферментів, комплексних форм ферментів та з’ясування клінічного значення їх дослідження, вивчення механізмів змін ферментативної активності при патології. Теоретичні питання та пріоритетні дослідження відносно ізоферментів розглянуто вперше у бувшому СРСР в монографії “Ізоферменти в медицині” (1982 рік).

Величезну працю (на протязі більше 20 років) Л.Л. Громашевська проводила як член секції “медична ензимологія” Комітету “Ферменти в народному господарстві та медицині”, Держкомітету по науці та техніці при Раді Міністрів СРСР. За цей період Комітетом систематично проводились симпозіуми з міжнародною участю на яких вона виступала з провідними доповідями з медичної ензимології. У центрі її уваги знаходяться питання, що стосуються помилок у лабораторній діагностиці, трактування результатів досліджень; вивчаються фактори, які можуть приводити до помилкової оцінки результатів досліджень. При цьому розглядається поняття “норма”. Узагальнення за цією темою наведено в монографії “Помилки в лабораторній діагностиці” (1990 рік). Під керівництвом Л.Л. Громашевської виконано 70 докторських та кандидатських дисертацій. Л.Л. Громашевською створена школа фахівців, якими проводяться теоретичні наукові розробки у тісному взаємозв’язку з практикою. Її учні працюють у різних регіонах України – завідуючими кафедрами, науковими співробітниками, викладачами у Києві, Дніпропетровську, Запоріжжі, Львові, Луганську, Тернополі, Чернівцях, Ужгороді та інших містах.

Л.Л. Громашевська на протязі усієї діяльності проводила величезну громадську роботу. Вона була одним із засновників та президентом “Українського товариства клінічної лабораторної діагностики”, головним позаштатним спеціалістом Української ради по керуванню курортами профспілок (АТ “Укрпрофздравниця”); входила до складу президії правління Союзу наукових товариств країн СНД. Вона є членом редакційних колегій та рад багатьох журналів, спеціалізованої ради по присудженню наукових ступенів докторів та кандидатів наук, яка працює на базі Інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського АМН України.

Любов Леонтіївну Громашевську поважали і любили колеґи. Вона завжди була відкритою й доброзичливою людиною. Світла пам’ять про чудову людину, фахівця, друга і порадника завжди житиме в наших серцях.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Most Popular

To Top